Адаптація

Живучи в родині у певних, порівняно стійких умовах, дитина поступово пристосовується до умов навколишнього середовища. Між організмом і цим середовищем встановлюються правильні взаємовідносини, відбувається адаптація організму до навколишніх впливів. Організм дитини поступово пристосовується до певної температури приміщення, до навколишнього мікроклімату, до характеру їжі і т.д. Під впливом систематичних впливів з боку оточуючих дитини дорослих, у нього утворюються різні звички: він звикає до режиму, способу годування, укладання, у нього формуються певні взаємини з батьками, прихильність до них. У випадку, якщо встановлений в родині порядок чому-небудь змінюється, зазвичай поведінку дитини тимчасово порушується. Ці порушення урівноваженої поведінки пояснюються тим, що маляті важко пристосуватися до виниклих змін, у нього не можуть швидко загальмуватися старі зв’язки, а замість них також сформуватися нові. Недостатньо розвинені у дитини адаптаційні механізми, зокрема слабкі гальмові процеси і відносно мала рухливість нервових процесів. Однак, мозок дитини дуже пластичний, і якщо ці зміни умов життя відбуваються не так часто і не дуже різко порушують звичний спосіб життя, то у дитини, при правильному виховному підході швидко відновлюється врівноважена поведінка і не залишається жодних негативних наслідків, тобто дитина адаптується до нових умов свого життя. Аналіз поведінки дітей в перші дні перебування в дитячому закладі показує, що цей процес пристосування, тобто адаптація до нових соціальних умов не завжди і не у всіх дітей проходить легко і швидко. У багатьох дітей процес адаптації супроводжується рядом, хоча й тимчасових, але серйозних порушень поведінки та загального стану. До таких порушень відносять:-порушення апетиту (відмова від їжі або недоїдання)-порушення сну (діти не можуть заснути, сон короткочасний, переривчастий)-змінюється емоційний стан (діти багато плачуть, дратуються). Іноді можна відзначити і більш глибокі розлади:
-підвищення температури тіла, порушення деяких набутих навичок (дитина перестає проситися на горщик, його мова загальмовується і ін). Загальна тривалість звикання до нових соціальних умов, а також характер поведінки дітей в перші дні перебування в дитячому закладі залежать від індивідуальних особливостей. Діти одного і того ж віку поводяться по-різному: одні у перший день плачуть, відмовляються їсти, спати, на кожну пропозицію дорослого відповідають бурхливим протестом, але вже на другий день з цікавістю стежать за грою дітей, добре їдять і спокійно лягають спати, інші, навпаки, в перший день зовні спокійні, трохи загальмовані, без заперечень виконують вимоги вихователів, а на інший день з плачем розлучаються з матір’ю, погано їдять в наступні дні, не беруть участі в грі, і починають добре себе почувати тільки через 6-8 днів або навіть пізніше. За всіма цими ознаками виділяються певні групи, до яких належить дитина за характером поведінки при вступі до дитячого закладу. Залежно від того, до якої адаптаційної групи належить дитина, будуватиметься робота з нию. Дуже часто зустрічаються ситуації, коли дитину не можна однозначно визначити в ту чи іншу адаптаційну групу. Тобто модель її поведінки перебуває на «стику» двох груп, тобто є прикордонною.

Що повинні знати і вміти батьки:

Чим частіше дитина буде спілкуватися з дорослими, дітьми в квартирі, у дворі, на ігровому майданчику, біля будинку тобто в різній обстановці, тим швидше і впевненіше віна зможе перенести набуті вміння та навички в обстановку дитячого саду.
Неформальне відвідування дитячого саду. Тобто прогулянки по території і супровідний розповідь про садок, причому розповідь повинна бути дуже барвистою і, безсумнівно, позитивною. Намагайтеся у своєму оповіданні показати дитині, як весело і добре іншим дітям у дитячому садку.
У перші дні дитина повинна перебувати в групі не більше 2-3годин. Для перших відвідин рекомендуються години, відведені для прогулянок, ігор. Це дозволяє швидше визначити групу поведінки дитини, намітити правильний підхід і зняти емоційну напругу від перших контактів.
Встановлення емоційного контакту дитини і вихователя повинно здійснюватися у звичній обстановці, в присутності близької людини. У перший день короткочасне знайомство з вихователем, направлено на формування інтересу до дитячого саду, на встановлення контакту між дитиною та вихователем в новій ситуації.
Дуже корисні екскурсії по групі, в яких бере участь вихователь, батьки та дитина.

Хочемо зауважити, адаптація деяких дітей може протікати від 20 днів до2-3 місяців. Особливо, якщо дитина захворіла, в процесі адаптації. Іноді, після одужання, дитині доводиться звикати заново. Але, хочемо Вас запевнити, що це не показник. Не слід турбуватися, дивлячись на дитину подруги, яка з перших днів увійшла в нове середовище без особливих ускладнень. Всі діти різні, кожен індивідуальність, до кожного потрібен свій підхід. З Вашою допомогою ми знайдемо ключик до кожної дитини. Багатий досвід і знання вихователів, Ваша любов і турбота, іншими словами узгоджена робота з сім’єю дозволить вирішити проблему адаптації на належному рівні.

Йдемо непомітно

Так наскільки ж треба захопити дитину, щоб ваш відхід пройшов для неї непоміченим? Чи вдасться втекти чи ні, ось в чому питання. На перший погляд може здатися, що легше втекти, поки малюк зайнятий з вихователем у дитячому садку, ніж витримувати утомливий ритуал прощання. Однак малюк не такий простий. Зазвичай він відволікається від гри саме в той момент, коли ви вже біля дверей. І як він це повинен розуміти? Що ви безвідповідальні, і він не може довіряти вам? Наступного разу, коли ви станете шукати шанс втекти непомітно, він стежитиме за вами як молодий яструб і проводжати вас з кімнати в кімнату. Вам, малюкові і няні стане набагато легше, якщо ви будете заздалегідь готувати малюка до свого відходу. Поділіться з малюком, куди вам треба йти і навіщо, і як це важливо для вас, і не забудьте сказати, що ви скоро повернетесь до нього. Будьте люблячим, але твердим. Ви лише повідомляєте малюкові про свої плани, а не просіть у нього дозволу відлучитися. Ви не маєте потребу в його вирішенні. Можливо, ваша кришталева щирість викличе сльози у малюка, але він буде попереджений про ваш відхід і не відчує себе обдуреним.

Коли ви нарешті пішли

Тепер вам належить подолати власну тривогу. Як там малюк? Що з ним? Ви не в змозі не думати про нього. Не чиніть опір бажанням подзвонити вихователю, хоча пройшло лише півгодини або близько того. Якщо малюк встиг розташуватися до вихователя, він, ймовірно, заспокоїться через кілька хвилин після вашого відходу. Нагадуйте йому, що кожного разу ви повертаєтеся вчасно. Привчіться оголошувати йому з бадьорим переможним виглядом: «Бачиш, я говорила, що повернуся, ось я і тут!»

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Коментарi